Довга війна проти чесного голосування в Америці почалася із закону, прийнятого адміністрацією Клінтона ще в 1993му. Він зобов’язував реєструвати виборців у кожному відділі соціального забезпечення. По талонах на харчування. Лише цього виявилося досить, щоби брати участь в політичному житті країни.
Так її позбавили цілої низки механізмів боротьби з шахрайством на виборах. А воно набирало обертів кожної нової кампанії.
В 2015 році кандидатка у президенти від “демократичної” партії Гілларі Клінтон засудила вимоги щодо ідентифікації виборців як частину “масштабних зусиль, щоб позбавити влади та голосу кольорових, бідняків і молодь”. Перевірку особи планували зробити непотрібною: якби набралося достатньо бюлетенів “за” Гілларі, вона мала б безповоротне право нa владу протягом наступних чотирьох років. І ніхто не зміг би поцікавитися легітимністю цих бюлетенів.
Пом’якшені процедури голосування в деяких штатах все одно були недостатніми, щоб Гілларі захопила Білий дім. Але паніка, викликана Covid’ом, дозволила політикам радикально послабити правила наступних президентських виборів. Багато штатів полегшили голосування поштою. Хоч навіть аналіз наскрізь “демократичного“ рупора The New York Times у 2012 р. дійшов висновку, що “шахрайство під час голосування поштою є... набагато більш поширеним, ніж шахрайство під час особистого голосування, яке привернуло набагато більше уваги”.
Деякі штати відмовилися від будь-яких спроб перевірити бюлетені для голосування поштою. Зробили зайвими порівняння підписів, зворотніх адрес чи наявність свідка для перевірки особи та голосу. Уповноважений з громадянських прав Дж. Крістіан Адамс зазначив, що “демократам” вдалося відкинути закони штату, пов’язані з перевіркою відкріпних бюлетенів, терміни та цілу низку законів. І все це в ім’я Covid’у“.
Незважаючи на положення про вибори Конституції США (правила федеральних виборів “встановлюються в кожному штаті його законодавчим органом”), жоден закон штату не зупинив фальсифікацію голосування 2020 року. Мічиган надіслав поштою “небажані заяви про відкріпне голосування всім 7,7 мільйонам зареєстрованих виборців штату Мічиган… без перевірки підпису”. Хоч цн прямо вимагається» законом штату.
Тим часом, виборча комісія Вісконсина схвалила незаконне встановлення до 500 урн для голосування, яких було явно забагато, зважаючи на невідповідну кількість населення у містах, контрольованих “демократами“. Виборча комісія та місцеві виборчі чиновники заохочували всіх “виборців штату Вісконсін незаконно оголосити себе “обмеженням на невизначений час“, що, згідно із законодавством Вісконсіна, дозволяє виборцю уникнути заходів перевірки підпису і підкорятися вимозі надати посвідчення особи з фотографією“. Верховний суд Вісконсіна постановив, що посадові особи виборчих органів діяли незаконно. Та ба – це все одно не призвело до анулювання сотень тисяч голосів, які надійшли через нелегальні “шпарини“ в щаконодавстві. Тож Байден тоді отримав над Трампом перевагу у Вісконсині на 20 тисяч голосів.
Щоб заглушити суперечки щодо змін виборчого правила, медіа-союзники Байдена створили цілу кампанію. Через тиждень після дня виборів у The New York Times з‘явився банерний заголовок у верхній частині першої сторінки: “Офіційні особи з питань виборів по всій країні не виявили жодногошахрайства“. Звідки в газеті про це дізналися? Їхні репортери подзвонили представникам виборчих комісій у кожному штаті й запитали: “У вас якісь порушення були?“. Або ж “свій до свого по своє“! Який притомний чиновник виборчкому буде свідчити проти самого себе?!
Хоч повна відсутність фальсифікацій на виборах із понад 100 мільйонами виборців потребувала б божественного втручання, не менше. Так перемога Байдена у 2020 році стала еквівалентом “непорочного зачаття”, тільки виборчого.
Натомість, у заголовку газети The Washington Post висміювали кожного, хто сумнівався у перемозі Байдена. Таких зараховували до тієї ж одіозної категорії, що й заперечують Голокост. Ще далі пішли The ABC News – недовіру до результатів виборів називали “формою психічного захворювання”. Демонструючи повну зневагу і до своїх співгромадян, і до законодавства США.
Більшість американських ЗМІ вдавали, що шахрайство на виборах є настільки рідкісним явищем, що бодай припущення про його наявність є порушенням проти демократії.
Проте, вже через кілька тижнів після того, як Байден склав присягу президента, федеральне розслідування показало, що уряд США ще раніше фінансував одні з найнахабніше корумпованих виборів сучасності. Так би мовити, “провів репетицію”, але для початку не в своїй країні.
Спеціальний генеральний інспектор з питань реконструкції Афганістану (SIGAR) опублікував звіт за назвою “Вибори: уроки з досвіду США в Афганістані”, який мав би привернути набагато більше уваги у Вашингтоні та за його межами. SIGAR виявив, що чистий результат 15 років продемократичної допомоги США полягав у тому, що президентські вибори в Афганістані 2019 року були “найбільш корумпованими в країні” за всю її історію.
Отже, долари платників податків США надходили комісії з розгляду скарг на вибори в Афганістані. Формально – щоб захистити голосування, але саме ця агенція була основним джерелом найбезсоромнішої крадіжки голосів. Допомога США дозволила уряду Афганістану придбати складні електронні системи голосування. Але звіт SIGAR попереджає: “Oскільки уряди часто контролюють виборчі комісії та закупівлю виборчих технологій, вони мають хороші можливості використовувати їх для фальсифікацій”. Тому "cправжньою метою впровадження виборчих технологій може бути не фактичне зменшення шахрайства, а створення ілюзії боротьби з обманом на виборах”.
Полковник армії США, який кілька разів їздив до Афганістану, розповів SIGAR: ще в 2006 році афганський уряд “самоорганізувався в клептократію”. Чиновники, які крали все інше, ніколи не вагалися красти голоси. Тож крах демократичної легітимності проклав шлях до краху маріонеткового режиму США в Кабулі в серпні 2021 року.
Адміністрація Байдена намагалася використати прецеденти Covid’ної епохи, щоб перетворити Америку на демократію, де мінімальні зусилля виборців автоматично освячують максимальну владу для політиків. У 2021 році Палата представників просувала закон “Задля людей”, щоб змусити всі штати затвердити найменш надійні виборчі процедури, що їх використовувалися під час пандемії. Законопроект, який, на щастя, провалився в Сенаті, мав на меті ні багато, ні мало –дозволити платний збір бюлетенів на всіх наступних федеральних виборах.
Крім того – загальне голосування лише поштою, заборонити перевірку особи, а також вимагати від штатів підрахунку бюлетенів, які надходять, аж через десять днів після виборів. Ті самі “демократи”, які відстоювали “паспорти вакцинації” як обов’язкову умову щоденного життя, так само наполягали: вимога до виборців пред’являти посвідчення особи – це найгірше “порушення особистих свобод“.
Махінації продовжують залишатися улюбленим замінником чесносних виборів для демократів: Камала Гарріс заперечувала необхідність ідентифікації виборців. Оскільки, як стверджувала з доброго дива “для сільських жителів майже неможливо зробити фотокопії документів, що посвідчують особу”.
Покращення виборів продовжуються просто у нас на очах: у Джорджії суддя Томас Кокс скасував нові правила виборчої комісії цього штату, які вимагають відеоспостереження за виборчими скриньками та регулюють збір бюлетенів.
У Північній Кароліні, Мічигані, Пенсільванії, Техасі та в інших штатах тривають судові справи щодо недотримання стандартів для відкріпних талонів поштою.
Запобігання фальшивим голосуванням не слід розглядати як моральне чи теологічне питання. Коли перевірка голосів стала злочином проти демократії? Чому Міністерство юстиції намагається перетворити голосування на програму надання прав для негромадян? Чи прагнуть демократи зробити фактичне голосування таким же фальсифікованим, як обіцянки політиків передвиборчої кампанії? Вибори потребують суворих гарантій проти фальсифікацій, тому що, як давно попереджав Томас Пейн, ”правління завжди монополізували… найнегідніші особи людства”. Чотири поспіль президентські вибори з 2000 року були сильно заплямовані звинуваченнями в нечесній грі. Тому на даний момент американська демократія не має жодної легітимності.
А за словами все ще президента Джо Байдена, тепер запобігання незаконному голосуванню на президентських виборах є “федеральним злочином”.
Тож не дивно, що за 30 днів до виборів 2024 року міністерство юстиції США подало до суду на штат Вірджинія: щоб заборонити йому видаляти імена негромадян зі списків для голосування. Губернатор Вірджинії республіканець Гленн Янгкін запровадив цю норму закону ще з 2006 року, але адміністрація Байдена представила це як атаку на “наріжний камінь нашої демократії”. Боротьба з нею “демократів” США продовжується.
Джеймс Бовард (James Bovard), The American Conservative
Фото: https://www.freepik.com/
Opmerkingen