Тарифи Трампа - це не війна. Бо відповідь на неї
- Lyudmyla Pustelnyk
- 3 hours ago
- 5 min read
Другого квітня Дональд Трамп зробив те, на що досі не спромігся жоден інший сучасний президент. Він оголосив "День визволення" та ввів величезні тарифи для саме тих країн, які десятиліттями нищили американську економіку.
10-відсотковий універсальний тариф на весь імпорт. Цілеспрямовані штрафні мита до 34 відсотків для таких поганих гравців, як Китай. І вгадайте що? Ми маємо бути розлюченими — але не на Трампа, — а на безхребетних президентів до нього, які взагалі допустили, щоби справи пішли настільки погано.
Давайте прояснимо: ці тарифи не почали торгівельну війну. Вони відповіли на неї.
Протягом десятиліть наші так звані союзники та торгові партнери радісно вели економічну війну проти Сполучених Штатів з цілковитого дозволу — ні, навіть заохочення! — попередніх адміністрацій.
Китай наповнив наші ринки дешевою сталлю, порушуючи торгівельні норми та руйнуючи американські заводи. Європейський Союз захищав свою власну промисловість, водночас створюючи бар’єри нашій. Японія, Тайвань та інші країни мали однобічний доступ до наших споживачів, захищаючи власні ринки віж американської продукції бюрокрацією і тарифами.
І що у відповідь робили наші лідери? Вони дивилися в інший бік і посміхалися. Тиснули один одному руки. Підписували односторонні торгові угоди. Продавали нас. Казали нам, що це для "всесвітнього блага", для "миру", для "процвітання". Але процвітали лише люди в Пекіні, Брюсселі та Токіо. У маленькому містечку Огайо, Детройті та західній Пенсільванії все, що ми отримували, — це забиті дошками фабрики.
Мита Трампа на "День визволення" — це давно назріла справедливість. Вони виправляють фальсифіковану гру, яка надто довго завдавала шкоди американському бізнесу, нашим робітникам і сім’ям.
Поговоримо про сталь і алюміній. У 2018 році президент Трамп увів 25-відсоткове мито на іноземну сталь і 10-відсоткове на алюміній, щоб протистояти демпінгу та відновити переваги нашої національної безпеки. Це не було необдуманим рішенням — підкріплене роками даних, які показують, що наша залежність від іноземних металів робила нас уразливими. Проте, в той час еліти округу Колумбія сказали нам, що це треба дозволити. Ця "вільна торгівля" означала дозвіл іноземним державам нас обманювати, поки ми продовжували грати за правилами.
Не пощадили навіть наших фермерів. Візьмемо каліфорнійських виробників мигдалю — частину експортної економіки сільськогосподарської продукції вартістю 23,6 мільярда доларів. За часів попередніх адміністрацій її, по суті, нищили. Оскільки такі країни, як Китай та Індія помстилися за нашу безхребетність, запровадивши власні нищівні тарифи. Замість того, щоб захистити наших фермерів, можновладці тільки знизали плечима і сказали, що це ціна ведення бізнесу в "глобальній економіці".
Це нісенітниця. І це непростимо.
Тепер ліволіберальні ЗМІ — і, передбачувано, пережитки адміністрації Байдена — стогнуть, що ці тарифи можуть підвищити споживчі ціни. Це робиться для того, щоб викликати тертя в суспільстві. Добре. Нехай собі стогнуть.
Тому, що тут мета не в полегшенні життя бюрократам-глобалістам. Тарифи — це для того, щоб повернути справедливість американській торгівлі. Відновити гідність американської праці. І поставити Америку на перше місце — без вибачень.
Міністр фінансів Бессент мав рацію, попереджаючи інші країни не вживати заходів у відповідь. Меседж простий: справа не в тому, щоб розпочати боротьбу, а в тому, щоб покласти край десятиліттям економічної капітуляції. Надто довго США субсидували успіх інших країн, у той час як вони використовували нашу відкритість. Зараз це закінчується.
І давайте поговоримо про ширшу картину. Ці тарифи стосуються не тільки економіки — вони стосуються суверенітету та національної безпеки. COVID-19 показав, що відбувається, коли Америка виводить в офшори все, від мікрочіпів до ліків. Ми залишилися безпорадними. Тепер, з цими тарифами, ми маємо шанс відновити критично важливі галузі в себе вдома.
Протягом багатьох років ми чули, що американське виробництво – це пережиток минулого. Що ми повинні звикати до роботи у "сфері обслуговування". Що можемо просто кодувати програми та замовляти речі з Китаю. Але що станеться, коли Китай перекриє кран? Що відбувається, коли глобальні ланцюжки постачання викривляються?
Нам потрібні американські заводи. Нам потрібна американська сталь. Нам знову потрібні американці, які створюють речі.
Тарифи можуть призвести до короткострокових коригувань, але вони прокладають шлях до довгострокової незалежності. І це варте кожного пенні.
Правда в тому, що ці тарифи – моральне питання. Коли ми дозволяємо іноземним урядам маніпулювати валютою, експлуатувати робочу силу та демпінгувати товари на наших ринках, ми сприяємо несправедливості. І коли наші власні лідери дивляться в інший бік, вони є співучасниками.
Президент Трамп не просто налагоджує торгівлю — він викриває гниль. Він показує нам, скільки американських політиків були більш лояльними до глобальних аналітичних центрів, ніж до людей, які їх обирали. І це те, що справді дошкуляє істеблішменту.
Тому що Трамп, як і Рейган раніше, ставить американський народ на перше місце. Не в риториці. Не в гаслах фокус-груп. Але в дії. Смілива, незапопадлива, безпомилкова дія.
Там, де Рейган кинув виклик радянському союзу, Трамп кидає виклик корумпованій глобалістичній системі. І так само, як Рейган був правий тоді, Трамп правий зараз.
Якщо ви не сердитеся через ці тарифи, ви не просто ні на що не звертаєте уваги. Бо насправді ми повинні бути розлючені, що знадобилося стільки часу, щоб дійти до сьогоднішнього стану речей. Маємо бути розлюченими на президентів, які посміхалися, поки наша промисловість гинула. Розлюченими на політиків, які використовували середній клас як розмінну монету для впливу в Давосі.
Але завдяки Трампу ситуація змінюється.
Він може бути єдиним президентом після Рейгана, який мав сміливість поглянути на світ і сказати: "Ви більше не будете користуватися Америкою". І за це повинен вболівати кожен американець — кожен фермер, кожен фабричний робітник, кожен власник малого бізнесу.
Тому, що настав час, аби хтось заступився за нас. Ганьба тим, хто цього не зробив. І дякую Богу за того, хто нарешті це зробив.
Кевін МакКалоф (Kevin McCullough)
Що насамперед подорожчає після запровадження тарифів?
Електроніка. Серед країн, на які діють взаємні тарифи, є Китай, Тайвань і Південна Корея. Вони є найбільшими експортерами електроніки до США, від Apple-айфонів до телевізорів.
Мито в розмірі 34% для Китаю означає, що товари, вироблені там та імпортовані до США, можуть зрости в ціні незабаром після того, як мита набудуть чинності вже 9 квітня.
Авта. На додаток до раніше оголошених Трампом 25% мит на імпорт автомобілів, які набувають чинності 3 квітня, імпортні автомобілі також будуть обкладені універсальними 10% митами. Згідно з оцінкою Anderson Economic Group, американські споживачі можуть заплатити додатково від 2500 до 5000 доларів США за найдешевші американські авта та до 20 000 доларів за деякі імпортні моделі.
Однак: завод "Форд" відповів на тарифи Трампа зовсім не підвищенням цін: автовиробник тепер пропонує всім американцям купувати машини за такою ж вартістю, як можуть придбати працівники "Форда". Тобто, дешевше, ніж на ринку (Ford Responds to Trump Tariffs with Employee Pricing for All Americans).
Одяг і взуття. Основна їхня частина одягу, що продається в американських магазинах, таких як Walmart і Target, виробляється за межами США. Серед найбільших експортерів – Китай, В’єтнам і Бангладеш. Всі три країни стикаються із взаємними тарифами з боку адміністрації Трампа: 34% для Китаю, 46% для В’єтнаму та 37% для Бангладеш.
Вина та спиртні напої. Італійські та французькі вина й шотландський віскі також, ймовірно, зростуть у ціні. Оскільки імпортні товари з Європейського Союзу будуть обкладатися взаємним тарифом у розмірі 20%, а продукція, вироблена у Великобританії – імпортним митом у розмірі 10%.
Меблі. Близько 30-40% меблів, що продаються в США, виробляються в інших країнах. Найбільшими експортерами до США є Китай і В’єтнам.
Кава та шоколад. За даними Міністерства сільського господарства, США імпортують близько 80% кавових зерен із таких країн Латинської Америки, як Бразилія та Колумбія. Обидві включені до взаємних тарифів Трампа зі ставкою 10%. Експортують какао-боби до США також Кот-д'Івуар і Еквадор. Для них взаємні тарифи в розмірі 21% і 10% відповідно.
Швейцарські годинники. Взаємний тариф у 31% вплине на годинники від доступних брендів, як-от Swatch, до дорогих, подібних до Rolex.
Global Village Home
Comments