Розлучені звичайним ТЦКізмом

Хлопець-сирота мав бронь через проблеми із здоров’ям - недостатній фізичний розвиток лише одна із них. Все одно "мобілізували" на вулиці в Києві й відправили на передову. Його дружина – інвалід зору, якою опікувався, вже котрий місяць оббиває пороги інстанцій, намагаючись повернути чоловіка додому. Їй вдалося, але дуже ненадовго - щоби двоє змогли взяти шлюб. Потім його знову відправили на війну.

Ольга Прилуцька має заслуги перед країною - учасниця Параолімпійських ігор в 2011 р., срібна чемпіонка світу з біатлону в 2013му. Але її медаль не допомогла. Як і стос різноманітних документів на користь того, що людина із серйозними вадами зору не може залишатися без допомоги та нагляду.

Про п. Прилуцьку є стаття у Вікіпедії: "Народилася зі 100% зором, однак згодом майже повністю його втратила через відшарування сітківки ока.

Дебют на міжнародній арені відбувся у грудні 2011 року, коли спортсменка взяла участь у змаганнях у складі паралімпійської збірної команди України. Оксана виборола "срібло" у естафетній гонці з лижних перегонів (відкритий клас) на Чемпіонаті світу МПК 2013 року у м. Солефті (Швеція). Також є бронзовою призеркою фіналу Кубку світу 2013 року".

Через це також сподівалася - кричущий випадок порушення прав людини, з яким зіткнулася її родина, одразу зацікавить вітчизняні ЗМІ. Та ба, в низці відомих видань та інших ресурсів, до яких зверталася, її історія не викликала ентузіазму. Можливо, через свою жахливу типовість в сучасній Україні. Врешті, молода жінка через спільних знайомих поділилася пережитим з Global Village Home.

Її та коханого Сергія Халепи нещастя почалися наприкінці минулого року. Приватний підприємець Рустем Ш., власник продуктового магазину "Риба", в якого Сергій працював електриком, вимагав, щоби той вийшов на роботу в новоріччя (31 грудня та 1 січня). Молодий чоловік відмовився, провів цей час з батьками Ольги. Коли прийшов на робоче місце після вихідних, його зустрів розлючений начальник. Перед тим весь час відправляв йому СМС-повідомлення з погрозами, Сергій на них не відповідав.

Сварка переросла в бійку Ударом в голову, як згадує Сергій, Рустем повалив його на землю. Власник фірми, кремезний чоловік спортивної статури, вищий від Сергіія на зріст і важчий, сили були нерівні. Коли Халепа вже лежав, Ш. побив його ще й ногами, також по голові. Наслідки для Сергія – синці, переломи ребер, струс мозку.

На журналістський запит до п. Ш. відповіді наразі нема.

Слідство відділка поліції, що по вул. Мостицька в Києві, відмовилося підтверджувати переломи Сергія. Пізніше, щоправда, коли опинився на полігоні, ці травми визнали вже військові лікарі і відправили хлопця до шпиталю. Для участі в бойових діях з був геть непридатним.

Та повернемося до бійки. З'ясування стосунків зафіксувала відеокамера, запис пізніше долучили до матеріалів справи. Сергій звернувся за захистом, написав відповідну заяву. Слідча Тамара К., як розповідає Ольга, із слідчими діями не поспішала.

Сергій, тим часом, звільнився з магазину "Риба" і знайшов нове місце роботи. Коли йшов на обід поблизу нового місця роботи, перетнувся з працівниками ТЦК.

Далі пряма мова Ольги: "14 січня 2025 р. Халепа Сергій Михайлович, 29.05.1990 р.н., був зупинений ТЦК у м. Київ біля торгового центру "Ретровіль" (по вулиці Проспект Європейського Союзу, 47).

Незважаючи на наявність у мого чоловіка броні, працівники ТЦК відмовилися перевіряти його в базі даних. А щодо броні заявили "можеш нею підтертися!". Після цього заштовхали в машину та привезли на ВЛК за адресою вул. Мостицька, 9 Подільського району Києва. Там, разом із такими ж хлопцями, яких наловили ТЦКшники, він тривалий час перебував у ізольованому приміщенні із ґратами на вікнах. Нібито для проведення медкомісії, без води та їжі.

Далі їх перевезли до розподільника на лівому березі Києва. П'ятнадцятого січня розсадили по автобусах та відвезли у напрямку Чернігова. Наступного дня Сергій повідомив мені, що їх привезли на місце дислокації. Ймовірно, це якийсь полігон в лісі поблизу білоруського кордону, але точного місця їм не сказали. З ним разом там перебувають понад 100 таких самих незаконно захоплених людей.

Сімнадцятого січня моєму чоловікові оголосили, що він служитиме у складі *** ДШБ. Оформили його примусово за підробленою довідкою з ВЛК через тиждень перебуванн в лісі. Жили в наметах, у нелюдських умовах. Мали лише одну зміну одягу (тобто те, що було на них під час затримання). Відсутні такі елементарні засоби як капці-шльопанці та рушники. Після миття людям доводилося витиратися тим, що на них було вдягнено. Вбрані не за погодою, бо після затримання родичам не дозволили передавати їм одяг.

Годують погано. При цьому з родичів вимагають переказувати гроші на картку якимось невідомим людям, нібито на купівлю всього необхідного для хлопців. Тільки через кілька тижнів дозволили родичам прислати одяг та засоби гігієни.

Я їздила до тієї ВЛК, що визнала Сергія "придатним" до військової служби ". Візит нічого не дав. Працівники відмовилися себе назвати. А коли я, спираючись на ціпок, спускалася по сходах - без нього неможливо черед ваду зору - ще й сміялися мені вслід".

Пряма мова Сергія: "Головне у цієї ситуації - це погане ставлення до людей. Не можу зрозуміти, навіщо треба це робити саме так? Навізо знущатися з людей? Знаєте, якби вотримав повістку, то пішов би служити без проблем. Навіть, незважаючи на бронь. Бо я не ухилянт. Але ніхто мені її не надсилав і не приносив, просто на вулиці схопили, як тварину, це обурює".

Сергій продовжує служити в ЗСУ. Наразі всі намагання Ольги та її родичів повернути його назад на "цивілку" мали тільки короткотривалий успіх - п.Халепі дозволили ненадовго приїхати додому, щоб дав своє прізвище коханій жінці. Ольга та Сергій одружилися, див. фото.

Сайт Global Village Home звернувся до Подільського ТЦК м. Києва із запитом про затримання п. Халепи і проханням прокоментувати ситуацію. Чекаємо відповіді.

На відео, надісланому знайомими мешканцями району, працівники цього ж відділення ТЦК спробували "мобілізувати" невідомого молодого чоловіка в приміщенні лікарні. Однак, хлопцеві допоміг втекти медичний персонал закладу: (1) Відео | Facebook

Тим часом, "понад 21 тисячу проваджень за порушення військового обліку зафіксували в Україні за перші десять місяців 2024 року. Закрили лише кожне третє провадження, що означає, що штраф сплатили" (В Україні вдвічі зросла кількість боргів за штрафами від ТЦК – DW – 06.11.2024) .

Згідно з повідомленням прес-служби ДБР з 24.02.2022 р. співробітники Державного бюро розслідували 408 кримінальних проваджень, пов'язаних з роботою Територіальниї центрів комплектування і соціальної підтримки - цифра справді скромна в масштабах країни за всі роки повномасштабного вторгнення рф.

Серед цих 408 справ наразі відсутнє ім'я незаконно затриманого в Києві Сергія Халепи.

Людмила Пустельник, Global Village Home

Фото: з архіву Ольги та Сергія Халеп.