Ще дивуєтеся, чому Рамштайн вже вкотре завершився для нас без німецьких чи американських танків?...
В цьому контексті незайве нагадати, що замолоду Олаф Шольц (фото нижче) грався у світову революцію, був переконаним соціалістом. Тоді його щільно «вела» східнонімецька "штазі»", тамтешній кгб. Син шефа "штазі" Маркуса Вольфа (псевдо в кгб "Міша") Франц Вольф сьогодні працює… гібралтарським менеджером мережі компаній російського олігарха Міхаїла Фрідмана! Одного із господарів підсанкційного "Альфа-банку", вихідця з України й "гаманця" путіна. Бо тісний світ спецслужбістів-комуністів, поєднаних також і бізнесовими інтересами.
Та про все за порядком. Тлумачень з приводу "чому німці нам танків не дали?" не бракує. Перш за все, на тему давньої дружби німецьких еліт з путіним, а також ймовірного компромату, що перший зібрав на останніх і ним шантажує. Тим більше, що в свій дрезденський період тоді лише капітан кгб путін був одним з кураторів терористичної групи "Фракція червоної армії".
Ультрарадикальних лівих, які здійснювали теракти на території ФРН. Про це в своїй книзі "Люди путіна: як кгб повернув росію, а потім зайнявся Заходом" розповідає британська журналістка Кетрін Белтон (https://www.politico.com/news/magazine/2020/06/20/vladimir-putin-dresden-kgb-330203).
Зате без жодних книг відомо про більшовицьке минуле канцлера Олафа Шольца, членів його кабінету, а також одного з попередників, Герxарда Шредера. В серпні минулого року за зв’язки з путіним Шредера, було, збиралися позбавити членства в соціал-демократів, сьогоднішній партії влади в Німеччині. Але далі розмов справа не пішла, соратника через свої важелі відстояв Олаф.
Той самий, що в бутність студентом – затятий марксист, навіть працював заступником голови Міжнародної спілки соціалістичної молоді. Боровся з імперіалізмом, виступав за роззброєння, писав статті для лівих газет. Двічі, в 1984му та в 1987му, перетинав внутрішній німецький кордон, їздив до НДР. Зустрічався там не аби з ким – з Егоном Кренцем, генсеком політбюро, обговорювали, як би втілити "передовий соціалістичний досвід" в наскрізь капіталістичній ФРН.
Кренц, вже після відсидженого терміну за злочини проти власного народу, співав дифірамби путіну як "сильному лідеру".
Відрядження путіна до східної частини Німеччини тривало, нагадаю, з 1985го по 1990й.
Звичайно, всього лише збіг у часі. Як нема хоч трохи доказів, що "вова-окурок»", він же "блєдная моль" – прізвиська путіна тих часів – і марксист Шольц спілкувалися ще колись на території НДР. Натомість навіть у опозиційній російській пресі весь час наголошують про другорядний, "завгоспівський" рівень путіна в Дрездені. Мовляв, на посаді директора Дому німецько-радянської дружби серйозна агентурна роботи неможлива. Хоч саме ніякість посади і провінційність Дрездена, віддаленого від пильної уваги західних розвідок є щонайкращим підгрунтям для згаданої легенди. Крім того, що кгб/фсб чудово вміє замітати сліди.
Дрезден же став прихистком для терористів-"червоноармійців", коли їхню боївку накрили в ФРН після чергового ексу. Як згадувава один із злочинців: "Ми завжди потребували готівки й вибухівки, агенти кгб щедро постачали те й інше, також консультували, як краще провести ту чи іншу акцію".
Врешті, "просто завгоспам" державних нагород не дають. В 1987му керівник дрезденського відділення "штазі" генерал Хорст Бовм вручив путіну медаль "За заслуги перед німецьким народом". А ше через два роки генерал раптово закінчив життя самогубством.
Помічник Бовма, Хорст Ємліх, згодом натякав у інтерв’ю, що смерть начальника могла мати стосунок до операції "Луч", розробленої кгб саме тоді, коли путін перебував у Дрездені. Пряма мова Ємліха: "Німці неабияк побоюються, що декотрі агенти, завербовані в часи путіна за програмою "Луча", можуть все ще працювати на росіян... Ми в "штазі" про неї не знали, кгб все зробили в нас за спиною, цілком таємно. План полягав у тому, щоб не заважати розвалові соціалістичної НДР, але інформацію отримувати, як і раніше, тільки вже від нових людей".
Де краще шукати "нових людей", як не в середовищі близьких собі ідеологічно та русофілів? Надто, коли "штазі" та кгб ретельно фіксували усі переміщення молодих соціалістів з ФРН. Що свого часу "штазі" завели не одне досьє на Шольца, визнавав в т.ч. і він сам, наголошуючи одночасно, що "нічого такого" проти нього мати не можуть.
Або навпаки – дещо таки мають? Що-завгодно – від спільного фото з членом "Фракції червоної армії" на котромусь з’їзді молодих соціалістів до запису якоїсь розмови, небезвинної з точки зору законодавства. Спробуй доведи тепер, що те фото – випадкове, і ти, просто чесний махровий ліберал, й гадки не мав, що позуєш поруч з убивцею. Або ж в надрах луб’янки збереглися якісь пікантні кіноплівки, чи листування – все піде в рух, коли треба застосувати, як важіль впливу.
Надто, зважаючи на майже суцільно лівацьке походження топового німецького політикуму. До "Молодих соціалістів" у свою прищаву юність належав вже згадуваний Шредер. До речі, свого часу він та дружина Доріс Кемф (нині розлучені) не без допомоги путіна удочерили трирічну сироту з Петербурга, Вікторію.
Ліві ж погляди поділяє і надто добре відомий українцям автор "формули" Ф.Штайнмаєр, ще один однопартієць Олафа. Колишній керівник офісу Штайнмаєра, Єнс Плетнер – сьогоднішній радник Шольца з питань зовнішньої та безпекової політики. Палкий прихильник "продовження діалогу з росією" і опонент вступу України до ЄС. Як саме цей радник міг "нарадити" Шольцу щодо надання Україні танків "Леопард" – питання з розряду риторичних.
Всю цю публіку ще з їхніх студентських років пасуть російські спецслужби. Вони ж надійно вживлені в міжнародну банківську систему: в 2017му інвестфонд MSP Stiftung придбав майже 10% компанії ABH Holding, яка володіє Альфа-Банком. Власник фонду – австрієць Мартін Шлафф, про якого відомо, що наприкінці 80х співпрацював зі "штазі".
Бо тісний світ спецслужбістів-комуністів, поєднаних також і бізнесовими інтересами.
А вже згадуваний на початку Маркус Вольф недарма свого часу навчався у московському авіаційному інституті, там же, швидше за все, був завербований нквд. Від своїх російських кураторів перейняв технологію, яка стала візитівкою "штазі": підкладати повій чоловічої статі західним жінкам-політикам. Ось тільки ефективність цих "Ромео" швидко зійшла нанівець, пані втрачали інтерес. Агентурну сутність молодих-спортивних-цікавих виказували однакові стрижки. Категорично неелегантного радянського зразка, "під путіна»", ще дрезденського періоду.
Global Village Home
Comments