В 2017му, під час першої каденції Дональда, Північна Корея пишалася сумнівними лаврами глобального маніяка №1. Трохи не щомісяця, одразу вслід за інавгурацією Трампа, випробовували нову ракету.
Почали з міжконтинентальних балістичних. Вересень 2027го - тестували водневу бомбу, як хвалився офіційний Пхеньян.
Трамп реагував у своєму дусі: на Твіттері погрожував Кім Джонг Уну "небаченими раніше вогнем і люттю", з якими зіткнеться його країна, коли не зупинить свою програму ядерних озброєнь. Пхеньян, натомість, погрожував Вашингтону натиснути ядерну кнопку. Звідти у відповідь: "Наша кнопка більша, ніж їхня. І вона працює".
Джім Маттіс, тогочасний секретар з питань національної оборони США, в ті дні лягав спати, не знімаючи костюма. Аби в разі необхідності встигнути віддати наказ збити північнокорейську ракету, якби та летіла на Америку.
Світ завмирав у тривозі.
А з Вашингтона вели залаштунокве неофіційне спілкування з Пхеньяном. В Сеулі саме відбувалися зимові Олімпійські ігри. Вперше після корейської війни для участі в урочистостях їхнього відкриття до Сеула поїхала рідна сестра північнокорейського очільника. Незабаром і він сам запросив Трампа для перемовин.
Перед тим у якості жесту доброї волі Кім погодився закрити ядерний полігон у Пангаро-рай і відпустити трьох полонених американців.
Дональд і Кім домовилися зустрітись на саміті в Сінгапурі. З Білого дому обіцяли, що подія "творитиме історію". Так і сталося, хоч повністю успішною цю історію вважати не судилося.
Всього через кілька днів по тому Трамп заявив, що нікуди їхати не збирається, саміту не буде. Зате вже наступного дня, 25 травня 2018го, сказав, що зустріч на вищому рівні таки готується. І 10го червня президент США та диктатор північної кореї потисли одне одному руки на камери, вперше провели прямі переговори. Підписали декларацію, яка підтверджула наміри "будувати нові відносини» між КНДР і США для сприяння миру, процвітання і безпеки на Корейському півострові". Документ мав нечіткі формулювання жодну із сторін ні до чого не зобов'язував. Однак: Трамп заявив, що призупинить військові навчання США і південної Кореї, а Кім Джонг Ун погодився знищити полігон для випробування ракетних двигунів.
Двоє домовилися зустрітися вдруге, в Ханої, В'єтнам.
Цього разу Трамп пообіцяв скасувати американські санкції проти Північної Кореї, якщо вона відмовиться від усіх своїх ядерних озброєнь, матеріалів та виробництв. Взагалі-то, пропонував це не вперше, тільки цього разу публічно. Кім, як і раніше, пропозицію відхилив. Висунув свій варіант - ви прибираєте санкції, я закриваю ядерний комплекс в Йонгбйоні. Який все одно довелося би незабаром закривати, бо відпрацював своє.
В ліволіберальних ЗМІ, подібно, як після телефонного спілкування Трампа з путіним в березні 2025го, завзято критикували президента за "дипломатичний провал США" і "прогин перед диктатором". "Легітимізував тирана, тиснучи йому руку".
Північних корейців, як з'ясувалося пізніше, таємно консультували корейці південні - принаймні, так пише ВВС, не вдаючись у деталі, хто це були (The future of Donald Trump and Kim Jong-Un’s curious relationship) Мовляв, радили Кімові не поступатися, бо в Трампа становище відчайдушне - погодиться на все, аби не повертатися додому з порожніми руками. Йому реному крутого хлопця - понад усе, й таке інше.
З'ясувалося, що імідж для Трампа - не головне.
Від розвідки дізнався, що Північна Корея має ще одне підприємство із збагачення урану в Пхеньяні. Були дані й щодо інших локацій ядерних розробок. Для Кіма стало несподіванкою, що американці в курсі, але жодної гнучкості все одно не виявляв. В лютому 2019го перемовини зайшли в глухий кут, Трамп оголосив, що з них виходить. Полетів назад до Вашингтона.
В Пхеньяні й собі скликали пресконференцію. Шеф північнокорейського МЗС Рі Йон Хо заявив, що Кім навряд чи погодиться знову про щось говорити з американцями.
Та ба, вже в червні 2019го Трамп і Кім зустрілися знову, цього разу в демілітаризованій зоні між обидвома Кореями. Обмін намірами про співпрацю з метою денуклеаризації, заяви для преси про "чудові взаємні стосунки". Вони, щоправда, не перешкодили Кімові продовжити ядерні випробування. Трамп, своєю чергою, жодних санкцій проти Північної Кореї не скасував.
В лютому 2019го робоча група з представників США, Північної Кореї та Швеції зустрілася в Стокгольмі. Аби визнати, що домовитися не вдалося. Пхеньян вимагав від США "рішучих кроків" щодо послаблення санкцій і припинити військові співпрацю з Сеулом. США відмовилися, корейці комунікацію з Вашингтоном припинили.
В Трамповій команді чергову дипломатичну "гойдалку" сприйняли спокійно, сподіваючись повернутися до перемовин після президентських виборів 2020 р. Перемогу в них, незважаючи на численні фальсифікації, визнали за Байденом.
Його адміністрація обіцяла Пхеньяну повністю скасувати санкції, просила про відновлення перемовин. Кім ніяк не відреагував. Зате на початку 2022го випробував найпотужнішу на той час свою зброю - міжконтинентальну балістичну ракету середньої дальності. У відповідь в Радбезі ООН хотіли запровадити проти Північної Кореї ще більше санкцій, але пропозицію заблокували Пекін та москва.
Які за "поганого переговорника" Трампа в 2018му тиснути на Пхеньян погодилися - спільно США, Китай та росія. Це таки мало вплив на послаблення Кімових ядерних апетитів.
Далі був лютий 2022го, війна росії проти України. Двома роками пізніше, в 2024му, до неї приєдналася Північна Корея.
В 2025му Трамп знову розпочав перемовини з агресором, цього разу російським. Світ, як завжди, нетерпляче чекає швидких результатів. ЗМІ та інші балакучі голови з екранів лають президента США за "догоджання диктаторові". Забуваючи, що виклики сьогодні набагато серйозніші від тих, що були вісім років тому, а перемовини з маніяком - справа багатоступенева й тривала.
Global Village Home
Фото: https://www.bbc.com/
Comentarios