29 років тому колективний Захід урочисто благословив палестинських відморозків на сьогоднішні звірства. (Раніше робив те саме, але скромніше). Коли ватажкові "організації звільнення Палестини" Ясіру Арафату вручили, ні багато, ні мало, Нобелівську премію миру.
Чудово знаючи, що нагороджують убивцю, на чиїх руках кров тисяч людей. А також цінного агента кгб на Близькому Сході, тренували в центрі підготовки в підмосковній Балашисі. Потім у Румунії Ясіра навчав сам тамтешній диктатор Чаушеску – як переконливо брехати у Вашингтоні, що ніби то "зав’язав з тероризмом". (Про це й не тільки в книзі "Червоні горизонти" розповідав Йон Пацепа, румунський кагебіст-утікач на Захід).
Хамас заснували як організацію, опозиційну Арафатові. Вбивці-початківці стали змагатися за вплив з убивцею зі стажем. Який і собі доклав рук до того, щоб з хамасу виросло те, що виросло.
А в 1994му зло не тільки не покарали, але й прирівняли до добра. Політкоректненько, щоб усім приємно. Потужне щеплення цинізмом для людства. Премію розділили на трьох, вшанували ще й ізраїльських лідерів Шимона Переса та Іцхака Рабина. "За досягнення миру на Близькому Сході", див.фото.
Правда ж, помітний контраст? Тип з канібальською посмішкою і двоє інтелігентного вигляду чоловіків. Хоч вони теж не святі,, але то вже інша тема. З Вашингтона, тоді адміністрації Клінтона, ідейного «сина» Джо-сенильного, Нобелівський комітет отримав відповідну команду. "Помирили" ворогів.
Типово для ліберал-демократів – не добивати тотальне зло, бо раптом ще пригодиться колись? Задля цього ж вилизувати мавп..., перепрошую, злочинців зад й оголошувати збочення "нормою моралі". Відтоді повторювалося не раз.
Тільки не подумайте, що вони так від доведеного до абсурду "возлюби ворога свого", бо в них інша, аж ніяк не християнська релігія – гроші й жадоба тотального контролю. Як у лівих споконвіку заведено. Там – дешева арабська нафта (а за Арафатом тягли ті ж самі ісламські країни, що й нині за хамасом і хезболлою), тут – російський газ недорого. І тут, і там, і скрізь їхній "ідеал" – контрольований хаос.
Саме тому непокаране зло десятиріччями нарощувало м’язи. За хронічної західної політкоректності. 24.02.2022 звіра вкотре не зупинили, коли вдерся в Україну, хоч і могли, якби захотіли. Виученик рашистів хамас на те дивився і робив висновки: "Ага, так можна було!".
І знову світ, який чомусь називають "цивілізованим", чухається й не поспішає створити потужну коаліцію проти зла. "Ви там без ескалацій, будь ласка!". І вкотре розганяє кляту багатовимірність своїх "стандартів", щось мимрить про "необхідність скорочення допомоги Києву". Бо на Близькому Сході "конфлікт" – цим словом вони так само "толерантно" називають війну в Україні. Ніби смерть рідних і близьких болить по-різному в Бучі чи в Ашкелоні.
Але в тому й підлотний задум – щоб жертви з різних кінців світу починали ревнувати одне одного до "великого вашингтонського брата". Поки тому не вперше пригодовувати зло.
Найпідліший винахід, політкоректність - це коли на бидло не можна сказати, що бидло. Чи на мавпу в людській подобі, що вона Арафат. Відтак політкоректність цвіте подвійними стандартами в геомеричних прогресіях. "Ягідки" має смертельні – війни і тероризм.
Людмила Пустельник, Global Village Home
Comments