Шеф МЗС Кулеба і Генсек НАТО Столтенберг завзято згодовують українцям дешеву карамельку в обгортці від шоколадної цукерки. Бо те, що нам обіцяють – "буде", взагалі-то, вже є. А чого хотіли, членства в НАТО – все одно нема.
"Без ПДЧ" Україні, ще не затвердженого, до речі – це жодна не обіцянка, а всього лише відмазка, зовсім не означає запрошення Києву, хоч колись. Його ж, як відомо, зараз не зроблять. Також усе впирається в гроші, про кошториси майбутніх вільнюських гарантій взагалі ніхто не згадує, і дарма. Бо далебі не всі учасники самміту витрачають на оборонний комплекс 2% нацбюджетів, як було домовлено на рівні міністрів оборони країн, членів НАТО ще в 2006му. Без належного фінансування усі гучні слова Столтенберга про цукерки Києву після саміту – тільки слова.
Що Єн нам готує? Номером "раз" – програму збройної підтримки і навчання військових. Перепрошую, де тут нове, коли наші фахівці вже скоро другий рік тренуються на базах НАТО? А зброя, хоч і не вся і не та, якої потрібно на фронті, теж надходить. Кепсько, повільно, без запчастин і з коштовним ремонтом, але то вже таке.
Створять раду Україна-НАТО, і Київ зможе "напряму обговорювати всі питання з вищим керівництвом альянсу". Досі, мабуть, "накриву" обговорював? (Тихо хапаюся за серце, уявляючи, який бюджет попиляють на Банковій під нову раду).
Великобританія, США, Франція та Німеччина сформують "Коаліцію доброї волі", яка надасть Києву гарантії безпеки. Перші дві країни з цього списку щось таке вже, було, присягали українцям ще 1994го, Будапештським меморандумом. А потім колишній посол США в Україні Стівен Пайфер у 2018 році заявив, що відповідно до меморандуму Україна отримала не гарантії безпеки, а запевнення щодо неї. І що "між цими поняттями є різниця".
Коли в перекладі, то всі НАТОвські учасники Вільнюса вже зараз вдоволено потирають руки: від 5ої статті Статуту у відношенні України відпетляють ще на роки наперед. Це та сама стаття, коли напад на одного члена спільноти зобов’язує решту захищати його від ворога. Тим часом, "Коаліція доброї волі" юридично жодних зобов’язань на гарантів не накладає. Хоч я дуже хочу помилятися.
Але в Статуті НАТО, крім статті 5, є ще й стаття 3: "Для більш ефективного досягнення цілей цього Договору Сторони, окремо та спільно, шляхом постійної та ефективної самодопомоги та взаємодопомоги, підтримуватимуть і розвиватимуть свою індивідуальну та колективну здатність протистояти збройному нападу".
Іншими словами, виділяють на "оборонку" належні кошти. Ось тут цікаво, бо вже згадувані 2% минулого року витратили всього 7 з 30 членів НАТО. А саме Греція, США, Литва, Латвія, Естонія, Польща та Великобританія. Решта, даруйте, жують шмарклі. Вільнюс, виглядає, колективно зробить те саме. Недарма в його кулуарах не на камеру кажуть, що участь міністрів фінансів країн НАТО була б дуже незайвою. Ті пояснили б конкретно і з цифрами, які сподівання Україні реальні, а які – лише балачки Столтенберга.
Людмила Пустельник, Global Village Home
Перші три країни зі списку були задіяні у Будапештському меморандумі. Франція, хоча і навздогін, але таки приєдналася до нього, як ядерна країна Європи. Іще там московія і Китай.