"Якихось 40 років "на нулі" безперервно - і держава оцінить воїна так само високо, як відставного чиновника "Укренерго!" - допис військового Кирила Сазонова.
Читайте новини за сьогодні: УНІАН мене ощасливив! Знайомі обличчя - тепер уже екс-голова Укренерго Володимир Кудрицький зробив собі премію перед звільненням. Непогану таку, 40 млн. (https://www.unian.ua/economics/energetics/eks-kerivnik-ukrenergo-kudrickiy-pered-zvilnennyam-otrimav-premiyu-mayzhe-40-milyoniv-griven-12748596.html)
А в мене нещодавно списалися троє побратимів. Двоє через поранення та один член родини. Ще й четвертого хотіли списати після полону, але він уперся рогом. Воювати не може, йому психіку сильно надламали, але хоче бути корисним. На господарських роботах, охоронцем, кухарем, механіком - на позиціях бути не може, але хоче наблизити Перемогу. Згоден на мінімум, 21 тисячу без премії, але тільки щоб залишитись. Шукаємо варіанти, не все так просто.
Та мова про інше. Сорок мільйонів, жоден з відставників не отримав такої нагороди. Хоч держава цінує своїх захисників, я без іронії. Та не настільки дорого.
Хтось скаже, що заздрю? Звичайно, так. Але мене не списали, я можу просто заробити ті 40. Ось, хай зарплата двадцятки піде за цигарки, морозиво, каву з енергетиками і бензин. Вистачить. Але, якщо я місяць не вийду з "нуля" на жодну добу, то отримаю премію 100 000. Бойових. Так у нас є.
Отже, десь через рік набігає мільйон. Трохи більше навіть. Тобто, всього 40 років повоювати собі на нулі - і нормальний український солдат заробить навіть більше, ніж премію керівника держпідприємства перед звільненням!
Мені здається, він зараз плаче від заздрощів. Якщо в 30 пішов воювати, то в 70 отримаєш таку ж винагороду. Мені важче, мені 49. Але 40 млн. у 89 - це теж непогано.
А якщо без жартів, то більше не буду писати про справедливість. Я просто втратив розуміння, що означає це слово.
Кир Сазонов, ЗСУ
Comments