Чудовий пафос і риторика нашого великого британського друга Бориса Джонсона перед переважно українською експертною аудиторією 15-го Київського безпекового форуму, як на мене, була спрямована не зовсім за адресою.
Йдеться про ефективність російського ядерного залякування (Королівський інститут міжнародних справ Chatham House та західні еліти/лідери VS Борис Джонсон)
У яскравому короткому онлайн виступі сьогодні він цілком вірно заявив:
“Війна, яку розпочав путін,… перед будь-якими перемовинами має закінчитися ПЕРЕМОГОЮ українського народу, вигнанням путінської армії, припиненням його варварських намагань захопити українську територію і виведенням його військ.”
“Захід має зробити ВСЕ МОЖЛИВЕ, щоб підтримати Україну в досягненні цієї мети якомога швидше”.
На переконання Джонсона “нема ЖОДНИХ МИСЛИМИХ ПРИЧИН для затримок”.
Проблема, на жаль, в тому, що думку Бориса Джонсона не поділяє переважна частина західних еліт, які приймають рішення щодо реальної стратегії і практичних дій.
Тож, відповідь Борису Джонсону щодо реальних “причин затримки” дав, зокрема, британський Королівський інститут міжнародних справ Chatham House в своєму нещодавньому дослідженні щодо ефективності ядерного залякування з боку росії:
CHATHAM HOUSE Березень 2023 р.
РОСІЙСЬКЕ ЯДЕРНЕ ЗАЛЯКУВАННЯ
Резюме (переклад з англійської мій)
* росія досягла значних успіхів у стримуванні Західної підтримки України шляхом використання мови погроз щодо можливого використання ядерної зброї.
Західні лідери відверто виправдовували небажання надати суттєву військову допомогу Україні згадуванням російських наративів щодо неконтрольованої ескалації.
* Провідники російської ядерної риторики, включно з президентом Володимиром Путіним, значно пом’якшили свою мову погроз в останні кілька місяців 2022 року та в 2023 році. Тим не менш, попередня довготривала кампанія ядерного залякування москви продовжує давати результати в плані стримування відповіді Заходу на російську агресію, а також захисту росії від наслідків її дій в Україні.
* Це є разючим успіхом російської інформаційної кампанії. Цей успіх є результатом постійної нездатності західної аудиторії та осіб, які приймають рішення, взяти в розрахунок, наскільки нереалістичними є загрози росії, або порівняти їх з її реальним — і незмінним — ядерним станом. Важливо, щоб реакція на залякувальну риторику росії керувалася реалістичною оцінкою існуючої реальності, а не паралічем, породженим страхом.
* Фактичне використання ядерної зброї росією не є неможливим, але дуже малоймовірним. Рішення здійснити удар мало б подолати низку системних і практичних перешкод. Незалежно від відповіді Заходу, глобальні наслідки порушення ядерного табу будуть тяжкими для росії.
* Тим не менш, західні ядерні держави дали москві підстави для впевненості, що відповідної розплати (відплати) не буде. Меседжі росії з боку США та їхніх союзників наразі не доносять їхньої достатньої рішучості адекватно відповісти на використання ядерної зброї, а отже мають бути терміново переглянуті, щоб досягти відповідного ефекту стримування.
* * * Ось і відставний командувач сил НАТО в Європі американський генерал Філіп Брідлав (2013-16) нещодавно відверто визнав ефективність ядерного залякування з боку Путіна. На його переконання саме страх Заходу щодо використання росією ядерної зброї завадив західним країнам надати вирішальну підтримку Україні. Зокрема, на його думку, Захід боїться української перемоги через погрози Путіна і не надає Україні все те, що для неї необхідне.
* * * Тож шкода, що Борис Джонсон як прем’єр-міністр Великої Британії не зміг свого часу донести свої думки і переконати своїх колег, лідерів Заходу, особливо президента США Байдена, щодо необхідності не піддаватися на залякування москви і надати всебічну військову допомогу для перемоги України. Мабуть, сьогодні ситуація могла б бути іншою. І перемога була б реально досяжна з меншими жертвами і руйнуваннями.
А нас, українців, панові Борису переконувати не треба. Ми ведемо екзистенційну війну за виживання, а заодно й усю євро-атлантичну цивілізацію захищаємо від ординського варварства Москви. Справа, насправді ж, за нашими західними партнерами.
Віктор Вовк (Віктор Вовк), віце-президент у Українська асоціація Римського клубу та Associate member у The Club of Rome
Фото: https://cnn.com
Comments