Розмова школяра-переростка з чортом. Хто не дивилися – привітайте себе, що витратили 127 хвилин дорогоцінного часу на щось вартісне, порівняно з цим.
Гора народила мишу – жодної нової інформації, жодного бодай трохи незручного запитання журналіста (?) своєму візаві. Натомість суцільне підтакування і заглядання до рота. Навіть "рашатудей" зручнішої позиції для свого господаря не спромоглася б зайняти. Тож "барін ісполніл" заокеанському гостеві кремлівську "Камасутру", а той постійно демонстрував своє захоплення процесом.
Початок розмови – 25 хвилин (двадцять п’ять, Чарльзе!) путін розповідає випускникові історичного факультету Карлсону свою версію історії України та "ісконно рускіх" в ній земель. Та сама маячня, що поширив перед повноцінним вторгненням 24.02.2022, енну кількість заперечена також західними ЗМІ. Що "держави України не було", "її більшовики створили" – ви в курсі. Незалежний, вибачте на слові, журналіст - жодного слова поперек. Подякував путіну за "глибокі знання" минулого. Ще чемніше поцікавився, чому раніше росія не "забрала собі Україну", якщо має "легітимне" право.
Наступних півгодини – заяложена мантра про підлий Захід, який підбурював "укронацистов". "Це не ми захопили [Україну], це нас захопили". Вкотре про "два брацкіх народа", "обчій язик", "єдінає гасударство", і чому не напасти не міг ніяк – змусило НАТО. Ви теж це чули, а Карлсон ніби вперше – трохи не дитинний "васторг" на обличчі.
Цілу годину сподівалася, contra spem spero: досвідчений, гм, медійник – а може? – таким чином намагається приспати диктатора. Щоб потім, коли розслабиться, врізати межи очі гострим запитанням про брутальні порушення росіянами законів і звичаїв війни в Україні. Про садизм у Бучі, обстріли цивільних тощо. Та надія, вважайте, повісилася на смугастій Такеровій краватці. Її надягає, відомо, лише для дуже відповідальних інтерв'ю.
З хоч трохи цікавого, запитання: "За якої умови рф введе свої війська на територію Польщі?". Відповідь: "Тільки в одному випадку – якщо Польща атакує росію. Чому? Бо ми не маємо інтересу в Польщі, Латвії чи де-інде".
"Ви бачите Америку ворогом?".
"Ні, категорично ні. Ми були союзниками в Другій світовій війні. Наші народи не є ворогами, але ті, хто у Вашингтоні, звісно, не є нашими друзями".
путін: "Ми з Білом Клінтоном обговорювали ідею вступу росії до НАТО. Він спершу зацікавився, потім сказав, що "це буде дуже складно".
"Захід боїться сильного Китаю більше, ніж він боїться сильної росії".
"Війна в Україні припиниться, коли Захід перестане постачати їй зброю... Мир з Україною можливий, ми вже розписали для цього умови в Стамбулі в 2022му. Але британський прем’єр Джонсон переконав їх продовжувати війну".
Про американського президента, найбільше путіну сподобався той, що з прізвищем Буш (мається на увазі молодший): "В нього імідж сільського хлопця, який багато чого не розуміє, але це не так".
Запитання: "Чи покращаться стосунки росії зі США після того, як на зміну Байдену прийде нова адміністрація?".
Відповідь: "Це не про лідера, а більше про рішення керівних еліт". Натяк, що будь-який президент США – фігура несамостійна.
І так далі. Хочете більше – дивіться (мучтеся, вірніше, бо нудне видовище) самі на ру.тюбі, там одразу вивісили. Але попереджаю – змарнований час, а мені суто по роботі треба було. Висновок – побоювання від медійного ефекту цього діалогу корисного ідіота з новітнім гітлером були перебільшеними. Жодної медіа-бомби не сталося. Хоч би тому, що такою не може бути банальне порно замість журналістики.
Небезпека цієї розмови в іншому - створено прецедент,, що порядній, наче б то, людині, з чортом говорити, виявляється, можна. Хоч саме сьогодні на власній порядності поставила хрест людина, яку звати Такер Карлсон.
Людмила Пустельник, Global Village Home
Фото: https://rutube.ru/
Складається враження, що путін не на жарт перелякав Карлсона.